search
close
search
від лат. singularis — ізольований, своєрідний
1. Одиничність сутності, події, явища. 2. мат. Точка, в якій щось (напр., значення функції) має нерегулярності поведінки (напр., прямує до нескінченності). 3. техн. Межа, за якою передбачення моделі втрачають зміст. 4. фіз. Гравітаційна С. — точка простору-часу, в якій величини, що описують гравітаційне поле, стають нескінченими або невизначеними. 5. астр. Космологічна С. — стан Всесвіту, для якого характерні нескінченні значення густини і температури речовини. 6. розм. Гіпотетичне майбутнє, коли обчислювальні можливості комп''ютера перевищать можливості людського мозку.
Див. також: Ентропія, Гравітація, Релятивізм.
❮ Сингулярний
Синдактилія ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24