search
close
search
лат. secta — вчення, напрям від sequor — наслідую
1. Релігійна громада, що відокремилася від панівної церкви як опозиція по відношенню до неї. Для С. характерна претензія на винятковість своєї ролі, доктрини, ідейних принципів, цінностей, установок. 2. перен. Відокремлена група осіб, що замкнулася у своїх вузьких групових інтересах.
❮ Сексуальність
Сектантство ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24