search
close
search
англ. swing — коливання, розмах
1. У боксі — боковий удар із значної віддалі. 2. Засіб виразності у джазі. Характерний тип пульсації, що відхиляється (запізнюється або випереджає) від опорних долей. 3. Стиль оркестрового джазу, що склався у 1920-30-х роках у результаті синтезу негритянських і європейських джазових стилів. 4. Обмін сексуальними партнерами для сексу.
Див. також: Джаз, Крунер, Регтайм.
❮ Свастика
Світинг ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24