search
close
search
лат., від задовольняю, вибачаюсь
1. Почуття приємності, задоволення, вдоволення. 2. У феодально-дворянському побуті — утамування почуття образи, переважно у формі поєдинку, дуелі з особою, яка образила. 3. У богослов'ї католицизму задоволення, яке дістає бог, караючи людей за гріхи.
❮ Сатиричний
Сатіяграха ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24