Сателіт
лат., супутник, служник, спільник
1. У Стародавньому Римі — озброєний найманець, слуга, що супроводив свого володаря. 2. перен. Залежна особа, покірний виконавець чужої волі, прибічник, поплічник. 3. астр. Супутник планети. 4. техн. Зубчасте колесо з рухомою віссю обертання, яке здійснює рух одночасно навколо своєї осі й осі центрального колеса.
❮ Сатанг
Сатир ❯