Реституція
лат. restitutio — відновлення
1. У міжнародному праві — форма матеріального відшкодування збитку в результаті неправомірного міжнародного акту шляхом відновлення стану, що існував до його вчинення. 2. У цивільному праві — наслідок недійсності угоди , що полягає в поверненні сторонами всього отриманого за угодою.
Див. також: Імплементація.
❮ Рестант
Рестрикція ❯