search
close
search
фр., від лат., відроджуюсь
1. Епоха Відродження, період в ідеологічному й культурному розвитку країн Західної і Центральної Європи (в Італії — 14 — 16 ст., в інших країнах — кінець 15 — 16 ст.), зумовлений зародженням відносин. У період Р. розвинулася нова, ідеологія і культура, виник новий світогляд — гуманізм. Пробудився інтерес до літератури й мистецтва Стародавньої Греції і Риму (звідси й назва). 2. Архітектурний стиль епохи Відродження, що прийшов на зміну готичному і сприйняв елементи греко-римської архітектури.
❮ Ренегат
Ренет ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24