search
close
search
фр., від лат., той, що звучить у відповідь
відзвук, відголос, відлуння, луна. 1. спец. Явище різкого зростання амплітуди коливань у коливальній системі, що настає при певній частоті зовнішнього впливу на цю систему. 2. Здатність деяких приміщень, предметів, простору збільшувати силу і довжину звуку. 3. перен. Відгомін, відгук, дія як відповідь на що-небудь.
❮ Резон
Резонатор ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24