search
close
search
нім., друк.
1. Стіл-шафа з похилою верхньою дошкою, на яку встановлюють скриньку (касу) з друкарським шрифтом. 2. Друкарський шрифт, кегль (розмір) якого дорівнює 120 пунктам (найбільший шрифт, який використовувався при топогрфських наборах).
Див. також: Кегль, Пункт, Типографія, Цицеро, Шрифт.
❮ Реал (1)
Реалізація ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24