Пріор
від лат. prior — старший
1. У Давньому Римі — командир першої центурії маніпули. 2. У католицькій церкві — настоятель чоловічого монастиря; за раннього середньовіччя — помічник абата. 3. Другий після великого магістра (гросмейстера) сановник у духовно-лицарських орденах і масонських ложах. 4. Начальник місцевих підрозділів в духовно-лицарських орденах.
Див. також: Абат, Екзарх, Екзорцист, Легат, Префект, Пріорат.
❮ Прімогенітура
Пріорат ❯