search
close
search
лат., від особливий і закон
1. Перевага, пільга, право, надане законом окремим особам, групам людей або певному станові, класові чи класам. 2. Грамота, якою за феодалізму стверджувалися П. 3. П. на винахід — виключне право особи або організації на винахід; документ, що засвідчує і охороняє це право.
❮ Приватний
Привілейований ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24