1. Течія у філософії та соціології, що заперечує можливість пізнання об'єктивної дійсності і зводить мету науки до опису і систематизації фактів та явищ, які тлумачаться як комплекс відчуттів та уявлень суб'єкта; різновид агностицизму. 2. заст. Ставлення до дійсності, що грунтується на досвіді і фактах.