мова, що має широке поширення в кількох відносно незалежних один від одного спільнотах-державах, кожна з яких виробляє свої норми для даної мови, іменовані стандартними мовними варіантами. При цьому мовні варіанти зберігають єдину спільність в рамках єдиного мовного простору і на більш високому літературному рівні прагнуть виробити певну нейтрально-міжнародну норму. П. м. може бути де-факто, базуючись на фактичному мовному матеріалі, і де-юре, коли мовні варіанти мають загальносвітове визнання, зафіксовані в словниках, граматиках і т.д.