search
close
search
фр., від лат., благочестя
1. Побудована на містицизмі і відкиданні обрядової сторони релігійна течія, яка виникла у 17 ст. серед протестантів Німеччини. 2. Релігійно-містичний настрій, часто удаваний, фальшивий; відповідна поведінка. 3. перен. Палке обожнювання кого-небудь або беззастережна віра у щось.
❮ Пієтет
Піжама ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24