search
close
search
від гр. πεντά — п'ять і αρχία — влада
1. Колегія п'ятьох, один з органів державної влади в Стародавньому Карфагені. 2. Система ієрархії у Єдиній Вселенській Церкві п'яти патріархів (Риму, Константинополя, Александрії, Антиохії і Єрусалиму), при першості Риму, яка склалась після IV Вселенського собору 451 року. 3. Умовне позначення територіального поділу стародавньої Ірландії на п'ять «королівств» (федерацій племен) після завоювання її кельтами. 4. Міжнародний союз Росії, Пруссії, Австрії, Франції та Великобританії у 1818-22 роках. 3. Будь-який владний орган, де повноваження поділені між п'ятьма людьми; п'ятивладдя.
ПентархіяПентархія Церков близько 500 року
Див. також: Діумвірат, Тетрархія, Тріумвірат.
❮ Пентаметр
Пентастиль ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24