search
close
search
від давньогр. πεντά — п'ять і έδρου — грань
тіло, обмежене п'ятьма трикутними площинами; п'ятигранник. П. є, напр., піраміда, в основі якої лежить трикутник або чотирикутник.
Див. також: Гексаедр, Гептаедр, Декаедр, Октаедр, Паралелепіпед, Поліедр, Призма, Тетраедр.
❮ Пентагрид
Пентакосіомедимни ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24