search
close
search
іт., від лат., придворний радник
1. У середні віки — рицар з почту короля; відданий своєму королеві хоробрий рицар. 2. перен. Людина, беззавітно віддана якій-небудь ідеї, особі і т. ін.
❮ Пал
Паладій ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24