search
close
search
нім. Ort — місце
1. Горизонтальна підземна виробка впоперек простягання родовища, яка не має безпосередньо виходу на поверхню. 2. Срібна монета у Німеччині та Польщі XVI–XVIII століть номіналом 1/4 талера або крейцера.
Див. також: Копер, Пласт, Ортштейн.
❮ Орсейль
Орт (2) ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24