юр. один з видів архаїчного права, коли у випадку неможливості встановлення істини звичайним способом використовувався т. зв. «Божий суд» і підозрюваного випробували вогнем, розпеченим залізом, водою, окропом, двобоєм і т. п., виходячи з релігійного уявлення про те, що істина може бути встановлена лише при божому втручанні. О. практикувалась у різних народів на різних континентах з античних часів. У середньовічній Європі їй на зміну прийшов суд присяжних.