за середньовіччя спосіб визначення винуватості особи, підозрюваної в якомусь злочині, за допомогою "суду божого", тобто випробування підозрюваного вогнем, водою, розпеченим залізом тощо. Підсудний, який витримував катування, оголошувався невинним.