search
close
search
тюрк., орду — палатка хана, стоянка
1. У тюркських і монгольських народів спершу назва військово-адміністративної організації, згодом — стоянки кочовиків, об'єднання кількох племен; за середньовіччя — ставка хана, столиця; назва тюрко-монгольських феодальних держав (напр., Золота Орда). 2. Застарілий термін, що вживався в історичній літературі для позначення дородових об'єднань первісної людини. Інша назва — первісне стадо. 3. Термін, який означав в минулому як родові, так і територіальні групи у первісних народів. 4. перен. Неорганізована, безладна юрба.
❮ Орґанза
Ордалії ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24