search
close
search
лат., від кажу, прошу
1. У давніх греків, римлян та інших народів пророцтво, яке було відповіддю богів на запитання віруючих, що давалося через жерців — один з найважливіших засобів спілкування людини і божества. О. давались у різних формах — сон, знамення. 2. Місце, як правило, святилище, де відбувалися пророцтва (напр., О. Аполлона в Дельфах у Греції), 3. Жрець, який від імені божества відповідав на запитання віруючих. 4. перен. Особа, висловлювання якої визнаються незаперечною істиною; жрець-віщун. 5. Ворожильна книга; порадник ворожбита.
❮ Опціон
Оральний ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24