Опій (1)

лат., з гр., від рослинний сік

засохлий на повітрі молочний сік з нестиглих головок снотворного маку; опіум. Містить алкалоїди: морфін, папаверин, кодеїн та ін. В медицині О. застосовують як знеболюючий засіб. При зловживанні О. розвивається хвороблива пристрасть до нього - наркоманія.