Новація
лат., оновлення, зміна, від оновлюю
1. В господарстві припинення попередньо діючого зобов'язання сторін, заміна його іншим, новим зобов'язанням (напр., видача векселя замість зобов'язання, що було видане раніше). 2. У праві — угода про заміну одного зобов'язання іншим, яка приводить до припинення існуючого між сторонами зобов'язання й виникнення на його основі нового. 3. Нововведення.
❮ Новаторство
Новела ❯