Алфавітний покажчик
Нобілітет

лат., знать
у Стародавньому Римі - прошарок знатних людей, які виконували магістратури (займали вищі державні посади); спочатку до нього належали тільки патриції, а в період республіки - і плебейська знать. На межі 3-2 ст. до н. е. коло знаті (нобілів) складало 20 патриціанських і 30 плебейських сімей. Склад і привілеї Н. не визначались законом — вони базувались на традиціях і громадській думці. Крах Республіки (1 ст. до н. е.) став крахом Н. - в епоху Імперії зникли привілеї знаті і псевдопоняття Н.
Див. також: Аристократія, Магістратура, Плебеї.
  • Алфавітний покажчик
  • Нові статті
  • Словник у картинках 939
  • Тематичні словники
  • Останні переглянуті
  • Мій блокнот
  • Про словник
  • • Правопис
  • • Випадкова стаття
  • • Додати термін
  • • Увійти
  • Володимир Лук'янюк © 2001-17 У «Словнику» 20268 статей. Його матеріали поширюються за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована». При використанні матеріалів сайту, пряме гіпертекстове посилання на сайт обов'язкове.
    ПІДТРИМАТИ