search
close
search
араб., намісник
1. За середньовіччя в мусульманських державах правитель округу або провінції. 2. В закавказьких ханствах — начальник магалу (територіальної дільниці). 3. В імаматі Шаміля — намісник імама на певній території. 4. В султанській Туреччині помічник мулли, каді, цехового старшини.
❮ Назорей
Найлон ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24