search
close
search
фр. monocoque від гр. один і фр., шкаралупа, корпус
1. Тип об'ємної конструкції, в якій зовнішня оболонка є основним і, як правило, єдиним несучим елементом. 2. Безкаркасний фюзеляж літаків, що складається лише з обшивки.
Див. також: Стрингер, Рама (1), Шпангоути.
❮ Монокль
Монократія ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24