search
close
search
від гр. μοναχός — самітній
член релігійної громади, що веде аскетичне життя згідно обітниці безшлюбності, повної відмови від власної волі і особистої власності; чернець.
Див. також: Дервіш, Клірик.
❮ Монастир
Монацит ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24