search
close
search
давньогр. μοναρχία — єдиновладдя, єдинодержавність
форма правління, за якої найвища державна влада цілком або частково засереджена в руках одноособового глави держави — монарха, здебільшого спадкового. Розрізняють М. абсолютні (необмежені), станові та конституційні (обмежені). Теократична М. — влада в державі, як політична, так і духовна, зосереджена в руках церкви (Ватікан, Катар, Бахрейн)
Див. також: Абсолютизм, Династія, Імперія, Монархізм, Регентство, Рокош, Теократія, Титул.
❮ Монархізм
Монархомахи ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24