search
close
search
від лат. major — старший
1. Порядок успадкування родового володіння, за яким воно передається старшому у роді (сеньйорат), старшому синові або, у випадку його смерті раніше спадкодавця, внуку старшого сина (прімогенітура). 2. Володіння, успадковане за таким правом.
Див. також: Мінорат, Прімогенітура, Сеньйорат.
❮ Майоран
Майордом ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24