search
close
search
від гр. λόγος — слово і ῥέω — течу
1. псих. Симптом комунікативного розладу, що проявляється як надмірне мовне збудження, багатослівність, повторюваність, мовленева нестримність чи надмірна експресивність; поліфазія, мовленеве нетримання. 2. перен. Марнослів'я, балаканина, «словесний понос».
Див. також: Афазія.
❮ Логопедія
Логос ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24