search
close
search
лат., читець, читач
1. У давніх римлян — слуга-читець (невільник). 2. Особа, яка читає лекцію публічно, за програмою навчального закладу тощо.
❮ Лексичний
Лекторій ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24