1. У Стародавньому Римі посол; у період пізньої республіки призначувана сенатом службова особа, що перебувала при полководцях або правителях провінцій як їх помічник; у період принципату — намісник імперської провінції. 2. Духовна особа, дипломатичний представник папи римського у країні, що не має дипломатичних відносин з Ватиканом. 3. У цивільному праві — доручення в заповіті спадкоємцю виконання якогось зобов'язання на користь іншої особи (осіб).