search
close
search
лат., увінчаний лавром
1. У давніх греків і римлян — переможець у змаганнях музикантів, ораторів, гімнастів, якого вшановували лавровим вінком. 2. Звання, яке присвоюється за видатні заслуги в громадській діяльності, в галузі науки, мистецтва, літератури. 3. Переможець на фестивалях, конкурсах.
❮ Лаунж
Лафет ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24