search
close
search
лат. curia від cur — разом і vir — чоловік
1. У Стародавньому Римі — одиниця родової організації суспільства, що складалася з 10 родів. 2. У Римі періоду імперії — міський сенат; будинок, де збирався сенат. 3. Феодальна К. — за середньовіччя рада і суд при сеньйорі з його найближчих васалів. 4. Папська К. — сукупність центральних установ для управління католицькою церквою. 5. Виборча К. — в деяких країнах, встановлювана за становою, майновою, класовою, національною та релігійною належністю категорія виборців, яка користується певними виборчими нормами.
❮ Курінь
Курйоз ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24