1. У Стародавньому Римі періоду республіки титул двох обираних найвищих службових осіб, у період імперії — почесний титул. 2. У містах Північної і Середньої Італії (11 — 13 ст. ) найвища службова особа. 3. У Франції в 1799 — 1804 рр. титул трьох осіб, які зосереджували в своїх руках найвищу виконавчу владу. 4. Службова особа однієї держави, що за згодою іншої держави постійно перебуває в певному її пункті (місті, районі) і здійснює там представництво й захист економічних та юридичних інтересів своєї держави, її громадян або юридичних осіб. Генеральний К. — уповноважений якоїсь держави, що призначається в найбільші міста іншої держави.