search
close
search
фр. від лат. consonantia — співзвучність
1. муз. Гармонійне поєднання звуків; співзвуччя. 2. літ. Рима, в якій наголошені голосні звуки різні, а голосні, що стоять перед голосними наголошеними або після них, — однакові.
Див. також: Гармонія.
❮ Консоме
Консонант ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24