search
close
search
від лат. concubinato — співжиття
вільна жінка, що проживає з чоловіком у тривалому неприхованому сексуальному звязку; утриманка. За римським правом К. не поділяла статусу чоловіка і її діти від конкубінату не мали права на спадщину батька. У Китаї діти К. у правах на спадщину йшли після наймолодших законних дітей батька.
Див. також: Гетера, Конкубінат, Куртизанка, Одаліска, Фаворит.
❮ Конкреція
Конкубінат ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24