Гелікоптер - літальний апарат, важчий за повітря, підйом і переміщення якого забезпечується гвинтом, що обертається в горизонтальній площині, а переміщення — його нахилом.; вертоліт.

Геліос - Гелій; син Гіперіона і Тєї, бог Сонця у давньогрецькій міфології, пізніше ототожнений з Аполлоном.

Гематома - скупчення крові, обмежене навколишніми тканинами або стінками природної порожнини тіла. Виникає внаслідок крововиливу при травмах, руйнуванні стінок судин патологічним процесом тощо. Підшкірна Г. — «синець».

Геогліфи - великі (як правило, понад 4 метри) малюнки, нанесені на поверхню землі. Можуть створюватись шляхом зняття грунту, викладання камінням, висаджування рослин.

Гепард - ловчий барс; рід хижаків (Acinonyx jubatus) родини котячих, найшвидша наземна тварина — у гонитві за жертвою розвиває швидкість до 110-115 км/год, розганяється до 75 км/год за 2 секунди. У Г. невелика голова, високо розташовані очі і маленькі закруглені вуха. Забарвлення пісочно-жовте, з розкиданими по всьому тілу дрібними чорними плямами, з боків морди — тонкі чорні смуги. Маса дорослого гепарда — від 40 до 65 кг, довжина тіла — від 115 до 140 см, досить масивний хвіст має довжину до 80 см. Поширений в Африці та Південно-Західній Азії; добре приручається і використовується для ловів, полювання. Інша назва — чіта.

Геренук - парнокопитний ссавець підродини справжніх антилоп у Сомалі. Має надзвичайно довгу й тонку шию. Об'єкт мисливства. Інша назва — жирафова газель.

Геркон - щільно закритий перемикач з пружинними контактами, що виготовлені з феромагнітного матеріалу й стикаються під впливом магнітного поля.

Гідрія - давньогрецька керамічна посудина з трьома ручками для носіння води або зберігання попелу померлих. Інша назва — кальпія.

Гільйотина - знаряддя для виконання смертних вироків (стинання голови засуджених), запроваджене у Франції в період революції кінця 18 ст., за пропозицією лікаря Ж. Гільйотена.

Гіматій - верхній одяг стародавніх греків — чотирикутний шматок вовняної тканини до 4 метрів у довжину, який одягався, як правило, зверху хітона і драпірувався навколо фігури, прикриваючи тіло в залежності від погоди чи ситуації. Г. використовувався і в часи Візантійської імперії.

Гіпс - 1. Мінерал класу сульфатів, білий зі скляним блиском, в разі наявності супутніх домішок — забарвлений. Використовують як добриво, у будівництві — для штукатурних робіт, як додаток до цементів, у керамічному виробництві — для виготовлення скульптурних форм. 2. Осадова гірська порода переважно з мінералу сульфату кальцію.

Гіпюр - сорт тонкого мережива з опуклим візерунком.

Гіроскоп - швидкообертове тіло, вісь обертання якого може змінювати свій напрям у просторі; дзига. Властивість зрівноважених Г. стійко зберігати напрям осі (протистояти збурювальним діянням) використовують при побудові систем автоматичного керування рухом суден, літаків, ракет.

Гітара - струнний щипковий музичний інструмент, в якій звук створюється вібрацією струн і підсилюється резонатором — декою інструменту.

Глаголиця - поряд з кирилицею, одна з найдавніших слов'янських абеток. Вважається, що вона створена св. Костянтином (Кирилом) Філософом для запису церковних текстів слов'янською мовою.

Гладіус - 1. Короткоклинковий римський меч довжиною 55 — 85 см., прийнятий на озброєння у Римській імперії з IV століття до н. е. по ІІ століття н. е. і був типовою холодною зброєю легіонерів; виготовлявся із заліза. 2. біол. Недорозвинена мушля кальмара.

Глаукома - захворювання очей, ознакою якого є підвищення внутріочного тиску, спостерігається при порушенні функції центральної нервової системи, ендокринних розладах тощо.

Гліф - 1. Графічне представлення елемента писемної мови (буква, число, діакритичний знак, піктограма тощо). 2. археол. Вирізаний або написаний символ.

Глобули - 1. Невеликі, округлої форми темні утворення всередині світлих туманностей. 2. Загальна назва дрібних округлих утворень в речовинах.

Глокеншпіль - ударний музичний інструмент, звуки якого імітують дзеленчання дзвіночків.

Гнейс - метаморфічна гірська порода, що складається переважно з польового шпату, а також кварцу та кольорових мінералів. Застосовують для виробництва щебеню, тротуарних плит, як облицьовувальний матеріал.

Гномон - стародавній астрономічний інструмент, що складається з вертикального стрижня на горизонтальній площині. За допомогою Г. можна визначати висоту й азимут Сонця і розрахувати час. Вважається найдавнішим астрономічним інструментом. Тепер застосовують тільки як сонячний годинник. Вперше Г. з'явились у Вавілонії, звідки поширились у Єгипет, Індію та Китай.

Гобой - дерев'яний духовий язичковий музичний інструмент; за висотою звука середній між флейтою і кларнетом.

Голограма - об'ємне зображення, одержане за методами голографії і збережене на фотопластині. Для відтворення Г. використовують те ж джерело світла, що застосовувалось при запису Г.

Гомбік - ювелірний виріб у вигляді двох порожнистих напівсфер, з'єднаних у сферу. Може бути прикрашеним філігранню або карбуванням. Використовуються як застібка.

Гонг - 1. Ударний музичний інструмент з невизначеною висотою звуку. 2. Мідна литавра, звуковий інструмент, ударом по якому секундомерист сповіщає про початок і кінець раунду в боксі.

Гопліти - піші воїни з важким озброєнням (спис, великий овальний щит, меч) у давньогрецькому війську; носили мідний панцир, шолом. Усе озброєння важило близько 20 кг. У бою шикувались фалангами.

Горгона Медуза - у давньогрецькій міфології страшна жіноча істота, від погляду якої кам'яніло все живе. Єдиною із сестер володіла даром зачаровувати людей поглядом і була смертною.

Горжетка - предмет жіночого одягу з хутра, яке огортає шию, хутряний шарф.

Горизонт - 1. Лінія позірного перетину неба і земної поверхні (видимий Г.). 2. Велике коло небесної сфери, площина якого перпендикулярна до прямовисної лінії на місці спостереження (істиний Г.). 3. Г. води — рівень води в річках, озерах, морях. 4. геол. Сукупність відкладів, що включає одновікові породи різного складу, іноді з певним комплексом викопної фауни. 5. гірн. Сукупність гірничих виробок, що лежать на одному рівні.

Горила - рід людиноподібних мавп ряду приматів, найбільша людиноподібна мавпа. Сьогодні рід горил відносять до родини гомінід, яке включає і людину. Живе у лісах Західної та Екваторіальної Африки.

Госпітальєри - релігійно-військовий орден, основною задачею якого була турбота і захист Святої землі (Палестини); іоанніти. Створений в ХІ столітті.

Готичний - 1. Той, шо стосується готики (напр., Г-а архітектура, Г. стиль). 2. Г. стиль — художній стиль середньовічного мистецтва в країнах Західної і Центральної Європи 12 — 15 ст., ознаками якого є аркади, вежі, стрілки, шпилі, багата орнаментика. Найяскравіше виявився в культовій архітектурі (собори в Ам'єні, Реймсі, Парижі). 2. Г-е письмо — різновид латинського письма середньовічних рукописів і хронік, Г. мінускул. 3. Г. шрифт — кутастий шрифт.

Гохуа - китайський живопис монохромними водяними фарбами на шовкових та паперових сувоях. В Китаї відомий під назвою шуймо-хуа або го-хуа. Особливістю техніки Г. є використання туші в якості основної фарби. Інші кольори практично не використовуються. Відтінки і передача кольорів наносяться шляхом розмивання чорнил водою.

Грабштихель - різновид різця для гравірування найтонших ліній.

Гравюра - 1. Вид графіки, де зображення є друкованим відбиттям з малюнка, вирізьбленого або витравленого хімічними речовинами на спеціальній платівці. В залежності від способу отримання відбитка даний вид графіки ділиться на два основних види: «Г. високого друку» та «Г. глибокого друку». У першому випадку фарба накочується і переноситься на запечатується папір з площини дошки, а в другому — з поглиблень штрихів. 2. Окремий відбиток; малюнок, образ, картина (на папері), дереворит, різьба (на дошці), офорт (на міді).