Цапфа - частина валів та осей машин, якою вал (вісь) спирається на підшипник.

Царухи - традиційні грецькі шкіряні черевики. Виготовляються з сирої або дубляної шкіри.

Цезар - 1. Історично — когномен роду Юліїв у Стародавньому Римі. 2. У I-II ст. — титул правителя Римської імперії, рівнозначний принцепсу чи августу. 3. З III по IV ст. — молодший співправитель (і, як правило, наступник) августа. Останнім Ц. був Констанцій II (317-361 рр.)

Целаканти - загальна назва представників ряду целакантоподібних, що об'єднує найстаріших з існуючих риб, відомих з викопних решток віком більше, ніж 360 мільйонів років. Відомий лише однин сучасний рід — Латимерія. Ц. досягають у довжину до 190 см і маси до 90 кг.

Целостат - допоміжний астрономічний пристрій — система з двох плоских дзеркал, з яких одне нерухоме, а друге рухається за допомогою годинникового механізму. Дає змогу вивчати видимий рух небесних світил, що спостерігається внаслідок добового обертання Землі.

Целофізис - рід невеликих (до півтора метри у висоту) хижих динозаврів вагою до 30 кг. Жили в кінці тріасового періоду (близько 215 мільйонів років тому) на території Північної Америки.

Целюліт - 1. Застійне явище в жировій тканині, що призводить до її дистрофії; ліподистрофія (cellulite). 2. Гнійне запалення підшкірної жирової клітковини внаслідок потрапляння мікроорганізмів із зовнішнього середовища через пошкоджену шкіру (cellulitis).

Центавр - 1. У давньогрецькій міфології химерна істота з кінським тулубом і людською головою та грудьми. 2. астр. Сузір'я Південної півкулі неба. Інша назва — кентавр.

Центрифуга - 1. Апарат, який завдяки дії відцентрової сили розділяє суміші на тверду і рідку фази. 2. Пристрій для тренування космонавтів і випробування деяких приладів.

Центуріон - керівник центурії, підрозділу давньоримської армії. Ц. призначався полководцем з числа найдосвідченіших солдат віком понад 30 років. Для розпізнавання в бою Ц. носив шолом з посрібненим поперечним гребенем.

Цепелін - заст. дирижабль з жостким металевим каркасом, обшитий тканиною. Від прізвища німецького конструктора Ф. Цеппеліна.

Цератозаври - підряд вимерлих тероподових динозаврів пізньоюрського періоду (161-155 млн років тому).

Цератопсиди - сімейство динозаврів-маргіноцефалів, для яких характерна наявність дзьоба, декількох рядів зубів в задній частині щелепи, особливих довгих, трикутних шипів навколо коміра і добре розвинені роги на лобі.

Цербер - Кербер. 1. У давньогрецькій міфології триголовий злий пес з хвостом і гривою із змій, що охороняв вхід до потойбічного світу — Аїду, син Тіфона та Єхидни. 2. перен. Лютий і пильний охоронець.

Цереус - рід багаторічних рослин родини кактусових. Поширені переважно в пустелях Центральної і Південної Америки. Плоди деяких видів їстівні. Багато видів культивують як декоративні кімнатні рослини.

Церква - культова споруда, призначена для здійснення богослужінь і проведення релігійних обрядів християнами.

Церопластика - мистецтво створення скульптур з воску.

Цесарка - свійський птах ряду курячих родини фазанових. Батьківщина — Західна і Центральна Африка, звідки у давні часи попала в Грецію та Рим. У Східній Африці іменується канга, в Південній — генефал, в Італії — фараона.

Цефалоподи - клас морських молюсків (каракатиці, кальмари, субтропічних і тропічних водах. Інша назва — головоногі молюски.

Цефей - 1. У давньогрецькій міфології — цар Ефіопії, чоловік Кассіопеї, батько Андромеди. 2. Сузір'я Північної півкулі неба. На території України видно протягом усього року.

Цеце - рід кровосисних комах родини справжніх мух. Поширені виключно в тропічній і субтропічній Африці. Джерелом їжі для мухи Ц. є кров великих диких ссавців. Переносники трипаносом, які спричинюють тяжкі захворювання трипаносомози.

Цзаофані - учасники робочих молодіжних організацій, створених в Китаї в 1966 р. для проведення т. з. "культурної революції" із числа люмпенізованої молоді, некваліфікованих робітників і дрібних службовців. Зникли з політичної арени в кінці 1960-х років.

Цикади - родина комах ряду рівнокрилих хоботних. Деякі Ц. — шкідники рослин. Поширені на всіх материках, крім Антарктиди. Відомо до 2500 видів. Інша назва — співучі Ц., справжні Ц.

Цикадові - 1. Підряд комах із загону Клопи; 2. Рід голонасінних рослин Саговникові (Cycadaceae) ряду Саговникоподібні; те саме, що й саговники.

Цикламен - рід багаторічних трав'янистих рослин родини первоцвітих. Поширені переважно в горах Середземномор'я і Передньої Азії. Отруйні. Багато видів вирощують як декоративні. Інша назва — альпійська фіалка.

Циклоїда - плоска крива, що її описує довільна точка кола, яке котиться без ковзання по прямій.

Циклон - 1. Вихровий рух атмосфери зі зменшенням тиску повітря від периферії до центра вихору, який супроводжується великою хмарністю та опадами. 2. Сильна буря, ураган.

Циклоп - 1. У давньогрецькій міфології — сини Урана і Геї, велетень надзвичайної сили з одним оком на лобі; кіклоп. 2. Дрібна членистонога тварина ряду веслоногих ракоподібних, що живе переважно у прісноводних водоймах.

Циліндр - 1. мат. Тіло, обмежене замкненою циліндричною поверхнею та двома паралельними січними площинами. 2. тех. Частина парової машини або двигуна внутрішнього згоряння у вигляді закритої металевої коробки, в якій рухається поршень. 3. Високий твердий чоловічий капелюх циліндричної форми з невеликими твердими полями.

Цимбали - струнний музичний інструмент у вигляді чотирикутного корпусу з натягнутими над ним струнами; звук видобувається ударами паличок по струнах.

Цугцванг - у шахах таке розташування фігур, коли кожний черговий хід одного з партнерів погіршує його позицію або веде до матеріальних втрат чи навіть до програшу партії.

Цукото - італійський напівзаморожений десерт у вигляді куполоподібного бісквітного торта з морозивом або вершками з додаванням горіхів, фруктів, ягід, шоколаду та лікеру (коньяку чи рому).

Цунамі - великі хвилі, які виникають на поверхні океану під час підводних землетрусів і викликають руйнівні спустошення на низьких берегах. Утворюються в морі чи в океані зазвичай внаслідок землетрусів, вулканічних вивержень і охоплюють усю товщу води, що приводить до значного (до 35-40 метрів) зростання хвиль у прибережних зонах.

Ча-ча-ча - 1. Парний бальний танець кубинського походження, який входить у програму латиноамериканських танців. Музичний розмір 4/4, темп — 30 тактів у хвилину. 2. Музичний стиль, запропонований в 1953 році кубинським композитором Енріке Хорріном. Ритм Ч. виник як розвиток кубинського стилю дансон і відрізняється синкопуванням четвертої долі такту. Назва музики й танцю пояснюється звуконаслідуванням — фразу «ча-ча-ча» в кубинському оркестрі грає ґуїро, її ж відтворює човгання ніг танцюристів.

Чага - березовий гриб; стерильна форма фітопатогенного гриба інонота косого (трутовика косого), інонотусу скошеного — Inonotus obliquus. Розповсюджена у лісовій зоні (Полісся, Карпати). Паразитує на стовбурах берези, вільхи, зрідка — горобини, в’яза та бука. Ч. утворюється у вигляді твердих чорних розтрісканих на поверхні наростів на місці проникання базидіоспор гриба в ушкоджені ділянки кори живих дерев. Це округлі або видовжені утворення з горбкувато‑тріщинуватою поверхнею 30–40 см завдовжки і 10–15 см завширшки. Має медичну цінність.

Чадра - легка накидка, що закриває жінку з голови до ніг. Її одягають жінки-мусульманки з релігійно-культурних міркувань, коли виходять з дому.