Економетрія
вивчення економічних явищ та процесів засобами математичного і статистичного аналізу.

Економіка
1. Історично визначена сукупність суспільно-виробничих відносин, що характеризують економічний лад суспільства. 2. Господарство країни, регіону. 3. Наука, що вивчає специфіку виробничих відносин у певній галузі або сфері суспільної діяльності і всю сукупність елементів відтворення.

Економікс
галузь економіки, яка досліджує проблеми ефективного використання обмежених виробничих ресурсів або управілння ними з метою досягнення максимального задоволення необмежених матеріальних потреб людей.

Економічний
той, що стосується економіки або політичної економії; господарський, найвигідніший, раціональний; Е-на політика — система економічних заходів, що їх здійснює держава; Е. матеріалізм — напрям економічної думки, що визначає економіку єдиною силою суспільного розвитку і заперечуює роль політичної надбудови та ідеології в цьому розвитку.

Експансія
загарбання державами та монополістичними об'єднаннями чужих територій, ринків, джерел сировини; економічне і політичне поневолення інших країн.

Експедитор
службова особа, обов'язком якої є відправлення або супроводження товарів, кореспонденції тощо.

Експерт
фахівець, який здійснює експертизу.

Експертиза
розгляд, дослідження експертом якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань (напр., медична Е., бухгалтерська Е., судова Е.).

Експорт
1. Вивіз за межі країни товарів, капіталу, цінних паперів для реалізації їх на зовнішньому ринку. 2. Кількість і вартість вивезених за кордон товарів.

Експортер
особа або організація (країна), яка вивозить товари, капітали або цінні папери за кордон.

Експортні кредити
кредити, що надаються країнами експортерами, банками або урядами іноземним урядам або державам для закупівлі товарів в країні-кредиторі.

Експропріація
примусове, без відшкодування, позбавлення власності.

Ембарго
1. Заборона державною владою будь-якої країни або багатостороннім міждержавним рішенням ввозити або вивозити золото, іноземну валюту, товари та інші цінності. 2. Заборона заходити в порти і виходити з них іноземним суднам. 3. Затримання (арешт) у країні іноземної власності.

Емісія
1. Випуск банкнотів, паперових грошей та цінних паперів державними установами та акціонерними товариствами. 2. Випуск банками банкнот за умови часткового їх покриття золотом (Фідуціарна Е.). 3. Випромінювання електронів з катода, під дією зовнішнього електричного поля (Автоелектронна Е.). 4. Випромінювання електронів нагрітими тілами (Термоелектронна Е.).

Емісар
особа, що її одна держава посилає в іншу з певним дорученням (здебільшого секретним).

Емітент
установа або підприємство, що випускає в обіг цінні папери, банкноти або паперові гроші, тобто здійснює емісію.

Етатизм
1. Політика, яка полягає в активному втручанні держави в економічну та інші сфери життя суспільства, що призводить до бюрократизації суспільного життя і кризи демократії. 2. Соціологічна доктрина, яка обгрунтовує активне втручання держави в економічне й політичне життя суспільства.

Ефективність
результат, наслідок будь-яких причин, сил, дій; Е. економічна — показник економії суспільної праці в результаті застосування певних заходів; ступінь віддачі виробництва, машин, апаратів.

Євро
офіційна валюта більшості держав Європейського Союзу, відомих також як Єврозона. У безготівкових розрахунках Є було введено 1 січня 1999 року, у готівковому обігу — з 1 січня 2002 року.

Євробонди
облігації, випущені в валюті, що є іноземною для емітента (як правило), і які розміщуються за допомогою міжнародного синдикату андеррайтерів серед зарубіжних інвесторів, для яких дана валюта також, як правило, є іноземною.

Євровалюти
сукупна назва стійких валют, якими комерційні банки здійснюють безготівкові депозитно-позикові операції за межами країн-емітентів цих валют: євродолари, євростерлінги, євроєни тощо.

Євродепозити
вклади до великих комерційних банків у чужоземній валюті за рахунок коштів, що функціонують на ринку євровалют.

Євродолари
тимчасово вільні кошти в доларах США, вміщені організаціями й особами країн в європейських банках і використовувані цими банками для надання кредитів. Операції з Є. організаційно не входять до юрисдикції США.

Єврозона
група держав Європейського Союзу, офіційною валютою яких є євро. Початково Є. нараховувала 11 країн; станом на 1 січня 2013 до Є. входить 17 країн.

Єврокард
міжнародна кредитна картка з правом використання в країнах — учасницях європейської банківської системи.

Єврокредити
міжнародні кредити, що надаються великими комерційними банками за рахунок ресурсів євровалютного ринку.

Єврооблігація
цінний папір на пред'явника, боргове зобов'язання позичальника, що отримав довготермінову позику в одній з євровалют.

Європейська валютна система
форма організаційних стосунків країн-членів Європейського Співтовариства (ЄС) у валютній сфері, метою якої є забезпечення стійкого співвідношення курсів національних валют цих держав і тим самим сприяння стабілізації їх зовнішньоекономічних зв'язків. Заснована 13 березня 1979 р.

Євроринок
міжнародний ринок позичкових капіталів, на якому операції здійснюються у валютах.

Єврочек
чек, що приймається до оплати в будь-якій із країн-учасниць європейської банківської системи "єврочек" (створена у 1968 р.).

Жирант
особа, яка робить на звороті векселя або чека передавальний напис.

Жират (1)
особа, на яку жирант переводить вексель чи чек.

Жиро
1. Вид безготівкових розрахунків, які здійснюються за допомогою розрахункових чеків 2. Передавальний запис у векселі, чеку і т. ін.; індосамент.

Жиробанк
банк, який здійснює розрахункові операції між клієнтами, котрі мають у ньому розрахункові рахунки. Нині функції Ж. майже повністю перейшли до комерційних банків.

Жироконто
особливий вид поточного рахунку, що відкривається для розрахунків з третіми особами, котрі мають поточні рахунки в тому самому банку.

Жиророзрахунки
різновид безготівкових розрахунків, які банки здійснюють шляхом перерахування сум з одного рахунку на інший. Цей термін також вживають щодо всіх безготівкових розрахунків.

Жирочек
чек, який містить наказ чекодавця банкові про перерахування з його (чекодавця) жирорахунку на рахунок чекотримача певної суми грошей.

Ізоляціонізм
1. Напрям у зовнішній політиці США (з середини 19 ст.), в основу якого покладено ідею невтягування в європейські справи і взагалі у збройні конфлікти поза американським континентом. 2. Широкий суспільний рух у США з кінця 19 ст., спрямований проти участі у війнах поза американським континентом (т. зв. «ізоляціонізм мас»). Був однією з форм антивоєнного руху і протесту проти експансії монополій США в інші країни.

Іммобілізація
1. мед. Створення нерухомості частини тіла при переломах кісток, захворюваннях суглобів, великих ранах накладанням пов'язок і шин. 2. Перетворення рухомого майна на нерухоме. 3. І. оборотних коштів — порушення фінансової дисципліни, яке полягає у використанні оборотних коштів не за призначенням або у вилученні їх з обороту.

Імперіалізм
1. Монополістичний капіталізм, в яку він вступив у кінці 19 — на початку 20 ст. 2. Злиття банківського капіталу з промисловим і створення на базі цього фінансового капіталу і фінансової олігархії; 3. Вивіз капіталу, що, на відміну від вивозу товарів, набув особливо важливого значення; 4. Утворення міжнародних монополістичних союзів капіталістів, які здійснюють економічний поділ світу; 5. Завершення територіального поділу світу між найбільшими капіталістичними державами і боротьба за його переділ.

Імперіаліст
великий капіталіст, представник монополістичного капіталу.

Імплементація
фактична реалізація міжнародних зобов'язань на внутрішньодержавному рівні, а також конкретний спосіб включення міжнародно-правових норм у національну правову систему.

Імпорт
ввіз будь-якою країною з-за кордону товарів, капіталів, технологій, отримання послуг виробничого або споживчого призначеня.

Інвестиції
грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту; капітальні вкладення у розвиток виробництва чи невиробничу сферу. Валові І. — загальна сума коштів, які направляються протягом певного періоду на збільшення основного капіталу і запасів. Чисті І. — валові за мінусом сум амортизації.

Інвестор
суб'єкт інвестиційної діяльності (приватний підприємець, організація чи держава), що здійснює довготермінове вкладення капіталу в якусь справу, підприємство з метою отримання прибутку.

Інвестування
фінансування довготермінових вкладень (надання інвестицій).

Інвойс
економ. обов'язок оплати товару відповідно до вказаних умов; І. надається продавцем покупцеві і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання і зведення про відправника і одержувача.

Індекс
1. Покажчик, список, перелік чого-небудь. 2. ек. Цифровий показник, який у процентах виражає послідовні зміни якогось економічного явища. І. цін відображає відносні зміни середнього рівня цін в часовому або територіальному розрізі. 3. Умовне позначення, здебільшого сполучення чисел або літер, що вживаються в бібліотечній класифікації книжкових розділів. 4. мат. Числовий або літерний покажчик, що найчастіше пишеться внизу літери, цифри математичного виразу для відрізнення його від іншого.

Індексація
1. Проставляння індексу на певних документах, книгах з метою класифікації їх. 2. Установлення зв'язку, пропорційної залежності між змінами величин будь-яких показників.

Індексація вкладів
зміна величини процентної ставки банків, передбаченої для сплати вкладникові, у разі зміни загального рівня цін у країні (рівня інфляції).

Індексація доходів населення
одна з форм повного або часткового відшкодування населенню грошових витрат, спричинених зростанням цін; перерахування посадових окладів і тарифних ставок, пенсій, стипендій, інших фіксованих доходів населення за індексом роздрібних цін. Є однією з форм соціального захисту громадян.

Індемнізація
сплата за зроблену шкоду, відшкодування за спричинені збитки.

Індемнітет
1. У міжнародному праві — відшкодування втрат. 2. В англійському праві — звільнення парламентським актом міністрів від відповідальності за порушення ними конституції.

Індент
разове комісійне доручення імпортера однієї країни комісіонерові іншої на закупівлю окремої партії товару.

Інкасація
збір і транспортування готівки та цінностей, здійснювані банками за дорученням клієнтів.

Інкасо
банківська розрахункова операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта отримує на підставі розрахункових документів гроші, перераховані клієнтові за відвантажені товарно-матеріальні цінності чи надані послуги, і зараховує ці кошти на банківський рахунок клієнта.

Інновація
1. Нововведеня, запровадження нового звичаю, правила і т. ін. 2. Нова думка, ідея, реформа, процес, орієнтовані на створення, розвиток і якісне удосконалення нових видів виробів, технології, організаційних форм.

Інсайдер
представник обмеженої групи людей, які мають доступ до конфіденційної інформації, недоступної широкій публіці.

Інтеграція
1. Об'єднання в ціле будь-яких окремих частин. Протилежне — дезинтеграція. 2. І. економічна — узгоджений розвиток і взаємне доповнення підприємств, галузей господарства, регіонів, держав у інтересах ефективнішого використання ресурсів; зближення, об'єднання економік. 3. І. соціальна — наявність упорядкованих відносин між індивідами, групами, організаціями, державами. 4. біол. Процес упорядкування, узгодження і об'єднання структур і функцій у цілісному організмі, характерний для живих систем на кожному з рівнів організації їх. У фізіології І. — функціональне об'єднання окремих фізіологічних механізмів у складну координовану пристосувальну діяльність цілісного організму.

Інфляція
переповнення каналів грошового обігу масою надлишкових паперових грошей, що викликає знецінювання їх, зростання цін на предмети першої потреби, зниження валютного курсу, падіння реальної заробітної плати.

Іпотека
1. Застава нерухомого майна (будівель, землі) для отримання у банку чи інших фінансових організаціях довготермінового кредиту. 2. Борг за іпотечним кредитом.

Іпотечний банк
банк, що спеціалізується на видачі позичок під заставу нерухомого майна.

Капіталізація
1. Перетворення додаткової вартості на капітал, тобто використання її на розширення виробництва. 2. Процес утворення фіктивного капіталу в країнах у вигляді акцій, облігацій, заставних листів іпотечних банків. У суспільстві капіталізується кожний регулярно повторюваний доход (земельна рента, дивіденд та ін.). 3. Перетворення майна на грошовий капітал.

Картель (1)
1. Одна з форм монополії, учасники якої для підвищення прибутку укладають угоду про поділ ринків збуту, розміри виробництва продукції, рівень цін і т. ін. 2. Об'єднання чи угода між політичними партіями країн у якому-небудь питанні.

Кворум
установлена законом, статутом або постановою певної організації найменша кількість членів, присутність яких є необхідною умовою для відкриття засідання чи зборів і прийняття правосильних ухвал.

Квота
1. Частка, частина, певна норма. 2. Частка в загальному виробництві, збуті, експорті або імпорті продукції, яку встановлюють для учасників монополістичних об'єднань (картелів, синдикатів). 3. Розмір податку з одиниці оподаткування.

Кейсіанство
макроекономічна теорія англійця Джона Мейнарда Кейнса (1883-1946) про регулювання економіки шляхом впливу на грошову масу і кредитних ставок як стимулів інвестиційної діяльності.

Клієнт
1. У Стародавньому Римі — неповноправний громадянин, що юридичне залежав від свого опікуна-патрона. 2. Особа, що доручила ведення своєї справи адвокатові, нотаріусу тощо. 3. Постійний відвідувач, замовник, покупець і т. ін.

Клієнтура
сукупність клієнтів.

Кодекс
1. Єдиний систематизований законодавчий акт, в якому містяться норми права, що регулюють певну галузь суспільних відносин (напр., цивільний К., кримінальний К.). 2. У давнину одна з форм книги: скріплені з одного боку зошити із зігнутих навпіл і прошитих по згину аркушів пергаменту або папірусу, пізніше — паперу. 4. Сукупність етичних норм, правил поведінки, що склалися в даному суспільстві (напр., моральний К.). 3. Збірник правил, інструкцій, що регулюють певну галузь діяльності, спортивних змагань.

Кодифікація
одна з форм систематизації законів та інших нормативних актів, що регулюють певну галузь суспільних відносин.

Колектор
1. Установа чи особа, яка щось збирає або розподіляє. 2. Частина якоря електричних машин, призначена для підведення або відведення струму за допомогою щіток, а також для випрямлення струму. 3. Трубопровід, до якого приєднують кілька трубопроводів меншого діаметра. 4. Труба з підвідними й відвідними патрубками для змішування, вирівнювання тиску або для розподілу потоків газу, пари чи рідини. 5. Підземна галерея, в якій укладають кабелі або труби.

Комісіонер
1. Посередник у торговельних операціях, який виконує доручення за певну винагороду; фактор. 2. Сторона, яка за дорученням і за рахунок комітента за певну винагороду укладає від свого імені торговельні угоди.

Компенсація
1. Відшкодування, зрівноважування, винагорода за щось, а також сума, яку сплачують як відшкодування, винагороду; покриття витрат, утрат. 2. Спосіб припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог кредитора й боржника. 3. мед. Вирівнювання порушених функцій в організмі. 4. техн. Усунення зовнішніх впливів, які перешкоджають правильній дії точних механізмів.

Компрадори
1. Історично — слуги з місцевих у європейських домогосподарствах в колоніях Гуанчжоу і Макао, що на ринку займались обміном товарів своїх працедавців. 2. Представники національної буржуазії в економічно відсталих країнах (колоніальних чи незалежних), що як посередники співробітничають з іноземним капіталом на внутрішньому й зовнішньому ринках; компрадорська буржуазія. 3. перен. Ті, що служать чужим інтересам.

Консолідація
1. Зміцнення, згуртування, об'єднання. 2. В економіці фінансова операція по перетворенню короткострокових державних позик на довгострокові або безстрокові, а також операція об'єднання державних позик попередніх років в одну позику.

Консорціум
об'єднання групи монополістів (переважно банківських) для здійснення значних фінансових або комерційних операцій.

Контанго
надбавка до ціни, яка призначається продавцем за відтермінування розрахунку по угоді.

Конто
рахунок.

Контокорент
єдиний рахунок, де облікують усі кредитні й розрахункові операції банку з клієнтом. Інша назва — контокорентний рахунок.

Контрафакт
товар, що містить об'єкти права на інтелектуальну власність чи торговий знак у порушення цих прав; підробка.

Контрбаланс
таблиця, яку складають на основі бухгалтерських даних з метою перевірки й аналізу всього балансу або частини його.

Концерн
об'єднання різних галузей промисловості, банків і т. ін. під спільним фінансовим керівництвом як одна з форм монополій.

Краудсорсинг
передача певних виробничих функцій невизначеному колу осіб без заключення трудової угоди на основі публічної оферти.

Криза
1. Різка зміна звичайного стану речей; злам, загострення становища, різкий перелом або занепад. 2. К. економічна — надвиробництво товарів, послуг, що призводить до загострення економічних суперечностей. 3. К. політична — загострення, безвихідь у розв'язанні політичних конфліктних ситуацій. 4. К. енергетична — зумовлена відставанням виробництва енергоресурсів від зростаючого обсягу загального енергоспоживання. 5. мед. Переломний момент хвороби, коли стан хворого поліпшується чи погіршується. 6. розм. Гостра нестача чогось; крах, розрух, банкрутство.

Кулаж
1. Знижка з ваги на витік, що дається під час купівлі рідких продуктів, а також сама втрата. 2. перен. Непродуктивна втрата матеріальних засобів, часу, праці.

Куліса
1. Спекуляції приватних маклерів (кулісьє) на біржі. 2. Деталь механізму або машини з прорізом, в якому ковзає повзун, з'єднаний з іншою рухомою деталлю. 3. Рядок або смуга з 2 — 3 високостеблих рослин у паровому полі або на посівах деяких сільськогосподарських культур. 4. Висувна частина духових музичних інструментів (без вентилів), що її використовують для зміни довжини каналу й тим самим висота здобутого звуку. 5. Куліси — дерев'яні рами, обтягнуті розписаним полотном, або цупка тканина, розміщена на сцені паралельно рампі в кількох сценічних планах. 6. перен. За кулісами — таємно, негласно.

Кулісьє
неофіційний, біржовий посередник, який без участі офіційних маклерів укладає біржові угоди.

Куртаж
винагорода маклеру за посередництво при здійсненні біржової операції.

Куртьє
посередник посередник при здійсненні біржових угод або на ринку оренди комерційної нерухомості; маклер, агент.