Шива (санскр., букв. — прихильний, дружній) - бог-руйнівник і водночас творець у трійці (трімурті) головних богів індуїстського пантеону.

Шиваїзм - один з основних напрямів індуїзму, що склався на грунті культу бога Шиви.

Шиїзм (араб. شيعة‎ — прибічники, послідовники) - один з двох основних (поряд з сунізмом) напрямів, що існують в ісламі, послідовники якого визнають четвертого праведного халіфа і його нащадків єдиними законними спадкоємцями і духовними наступниками пророка Мухаммеда.

Шиїт (араб. شيعة‎‎ — прихильник) - загальний термін, що означає послідовників різних течій ісламу, які визнають єдино законними наступниками пророка Мухаммеда тільки Алі ібн Абі Таліба і його нащадків по головній лінії. У вузькому розумінні Ш. — це шиїти-імаміти, другий після сунітів напрямок ісламу. За різними оцінками Ш. становлять 10-20% загальної чисельності мусульман.

Шруті (санскр. श्रुित — почуте) - канонічні священні писання індуїзму, що не мають автора.

Шудра (санскр.) - у Стародавній Індії нижча станова група (одна з чотирьох варн), до якої входило найбідніше населення.

Ювеналії (від лат. juvenalis — юнацький) - давньо-римські свята на честь Ювенти, богині молодості; введени імператором Нероном в пам'ять того дня, коли йому довелось перший раз голитися.

Юга (санскр.) - епоха в індійській космології; кожна Ю. коротша попередньої, що відповідає поступовому моральному і фізичному занепаду людини.

Югер (лат. jugerum) - давньо-римська міра площі — близько 2518,2 м² (28 800 квадратних римських фута); 1 Ю. — площа, яку можна було зорати за день парою волів, запряжених у ярмо.

Юдаїзм - релігія віруючих євреїв. Склався наприкінці 2-го — на початку 1-го тис. до н. е. Характерними для Ю. є віра в єдиного бога Ягве (спочатку бог племені Юди — звідси й назва) і месію (спасителя) догмат про богообраність євреїв. На ідеологію Ю. спирається сіонізм. Нині Ю. — державна релігія в Ізраїлі.

Юнона (лат.) - 1. В давньоримській міфології богиня неба, покровителька шлюбу, охоронниця жінок, дружина Юпітера. 2. Одна з найбільших малих планет.

Юпітер (лат.) - 1. У давньоримській міфології головний бог, бог неба, світла, грому й дощу. 2. Найбільша планета Сонячної системи, п'ята за віддаленням від Сонця. 3. В кінотехніці — електричний дуговий освітлювач, призначений для кінознімання при штучному або комбінованому освітленні. 4. Глузливе прізвисько людини, що тримає себе неприступно, велично.

Яб-Юм (тібетськ. Jab-Jum — «Батько-Мати») - у тибетському буддизмі — любовне єднання чоловічого і жіночого начал природи. У тантричниому буддизмі поняттю Я. відповідає "подвійне божество" в чоловічому та жіночому вигляді які сплелись у божественному коітусі, при якому жінка сидить обличчям до чоловіка в нього на колінах. Таке положення тіл означає досягнення просвітління з'єднанням активного чоловічого і пасивного жіночого начал.

Яджна (санскр. «жертва») - в індуїзмі культ, що базується на ведичних ритуалах, на відміну від культу пуджа, який допускає релігійну практику неведичного походження.

Язданізм (курдське, yazdān — гідний поклоніння) - умовна назва групи релігійних течій, поширених серед курдів. Включає алевізм, Ахл-є Хакк і єзидизм. Вважається, що Я. був основною релігією курдів до їх навернення до ісламу протягом ΧIII-XVI століть. У процесі цього він зазнав значного впливу ісламу і зараз більшість його прихильників формально вважаються мусульманами, а самі течії — напрямками в шиїзмі.

Янсенізм (вл.) - течія в католицизмі, поширена в Голландії і Франції у 17 — 18 ст. За віровченням Я. близький до кальвінізму. Основні положення Я. були сформульовані голландським богословом К. Янсенієм (звідки й назва).

Янус (лат.) - 1. В давньоримській міфології бог часу, всякого початку й кінця. Зображували з двома обличчями — старим і молодим, оберненими в різні боки. 2. перен. Дворушник, підступна людина.

Ясон (гр.) - у давньогрецькій міфології герой, який очолював похід аргонавтів у царство Еета (в Колхіду) по золоте руно.

Ячмак (тур. jaschmak) - покривало, яким жінки закривають голову, лишаючи відкритими лише очі.