цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
«Книга Чудес Світу» Марко Поло
У 1271 році венеційський купець Марко Поло відправився у подорож до Азії, з якої повернувся на батьківщину через 24 роки з багатьма скарбами і з часом став автором «Книги чудес світу», найвідомішої у світі книги подорожей, яка стала джерелом натхнення для багатьох наступних мандрівників і географів.
На обкладинці: Сім'я Поло прибуває до монгольського міста. Мініатюра із середньовічного італійського рукопису книги Марко Поло «Il Milione»
5287
Наука і техніка
Андрій Лук'янюк, 12 липня 2015
Марко народився в сім'ї венеціанського купця ювелірними виробами і східними прянощами Ніколо Поло, який разом зі своїм братом Маффео спочатку переїхав до Константинополя, а в 1260 році вирушив у поїздку на Схід, побував у Судаку (Крим), Бухарі (сучасний Узбекистан) і Даду (сучасний Пекін), де зустрічався з китайським імператором Хубілаєм. Ніколо і Маффео Поло повернулись у Венецію через дев'ять років з листом від Хубілая до Папи римського з проханням прислати місіонерів для знайомства із християнством і європейською культурою.
У 1271 році Ніколо і Маффео разом з 17-літнім Марко Поло, чия мати на той момент вже померла, і у супроводі двох ченців-домініканців знову вирушили на Схід з подарунками від папи Григорія X. Їх маршрут пролягав суходолом через Аравію, Індію, Монголію до Китаю, де сім'я Поло пробула до 1291 року. Подолавши загалом 24 тисячі кілометрів, родина морем з численними багатствами через чотири роки повернулася на батьківщину.
В 1296 році Марко Поло попав у полон до генуезців, які в той час вели війну з Венецією за торгові ринки Cередземномор'я, і через два роки в тюрмі міста Генуя познайомився із письменником Рустічано із Пізи, який зі слів Марко записав його перекази про подорож на Схід. В 1299 році рукопис Рустічано поширився по всій Європі різними мовами (французькою, італійською та латиною) і під різними назвами.
В своїй книзі Марко Поло поділився враженнями про побут Китаю та інших східних країн, їх досягнення, природні особливості, обряди та звичаї. Вона складається з чотирьох частин, перша з яких описує землі на Близькому Сході та в Центральній Азії, що зустрічаються на шляху до Китаю, друга - сам Китай та двір хана Хубілая, третя - Японію, Індію, Шрі-Ланку, а в четвертій описуються війни на території Монголії та її тогочасних володінь. До сьогодні збереглось близько 150 рукописних примірників книги, що з часом отримала назву «Книга Чудес Світу», і які значно відрізняються між собою.
За життя Марко Поло «Книга Чудес Світу» не набула особливої популярності, оскільки відомості в ній сприймались як недостовірні. Проте з XV століття, особливо в часи Великих географічних відкриттів, інтерес до неї зріс. Зокрема вона стала настільною для Христофора Колумба, що шукав найкоротший шлях до Індії і примірник «Книга Чудес Світу» з помітками самого Колумба нині знаходиться в музеї міста Севілья в Іспанії. Крім того, «Книга Чудес Світу» вплинула і на середньовічну картографію - в 1453 році географічні об'єкти, згадані у ній, були включені в карту світу венеціанського картографа Фра Мауро, виготовлену на замовлення португальського короля Афонсу V.
Перша, узагальнена версія, різних рукописних варіантів «Книги Чудес Світу» вийшла друком у Венеції в 1559 році і до 1865 року перевидавалась 57 разів дев'ятьма мовами. Основою сучасних видань «Книги Чудес Світу» є компіляція більше вісімдесяти рукописних варіантів, здійснена шотландським сходознавцем Генрі Юлем (видана в 1871 році) і допрацьована Італійським географічним товариством у 1928 році на підставі ще 60 рукописів.
Марко Поло був звільнений з в'язниці в 1300-у році, одружився, став батьком трьох дочок, продовжив сімейний бізнес у Венеції, де й помер 9 січня 1324 року у віці 69 років і був похований у церкві Сан-Лоренцо.
Ряд вчених, що досліджували «Книгу Чудес Світу» Марко Поло, схиляються до думки, що він ніколи не був у Китаї і взагалі не був східніше Чорного моря, а його книга - збірка переказів різних людей (зокрема його батька та дядька), які дійсно відвідували Далекий Схід. Підставою для такого висновку стали як ряд неточностей в описі різних географічних об'єктів, відсутність хоч якихось документальних згадок про італійців, що кілька десятків років перебували на службі в монгольського хана Хубілая, а також відсутність у книзі Поло таких загальновідомих китайських артефактів, як, наприклад, книгодрук, чай, фарфор, ієрогліфи та Велика китайська стіна.
Тим не менш, більшість сучасних дослідників знаходять переконливі пояснення недолікам і помилкам книги Марко Поло, вважаючи їх наслідком тривалого періоду, що пройшов з початку подорожі до усного переказу в генуезькій тюрмі, помилками переписувачів і перекладачів рукописів, а також професійною діяльності самого Марко Поло, який був не мандрівником, а купцем, що мав специфічний погляд на події і побут середньовічного Китаю.
12 липня 2015 © Андрій Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Дивіться також

Імперія інків
Інфографіка
Імперія інків
Наука і техніка
Особистості
Європа
Середньовіччя
#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх