цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
star_border share search menu
Нова стаття
Зенобія, цариця Пальміри
У 267 році після вбивства августа і правителя Сирії Одената влада в Пальмірі перейшла до його малолітнього сина і дружини, 27-річної Зенобії. Спираючись на військову міць вірної їй армії, вона кинула виклик ослабленій Римській імперії і за кілька років підкорила Палестину, Петрейську Аравію, Єгипет і Анатолію, проголосивши себе імператрицею.
На обкладинці: Срібний римський антоніан із профілем Зенобії як августи, 272 рік
2840
Особистості
Володимир Лук'янюк, 16 листопада 2017
З вбивства в 211 році імператора Септимія Севера розпочався період політичної нестабільності Римської імперії. Користуючись її ослабленням, спочатку Парфія, а пізніше імперія Сасанідів, вели успішні війни за близько-східні римські провінції. Після поразки у битві при Едессі в 259 році, коли римляни втратили майже всю армію, а імператор Валеріан I попав у полон, консуляр (колишній консул) і правитель Пальміри Луцій Септимій Оденат з невеликим військом завдав персам несподіваного удару, завадивши їм переправитись на правий берег Єфрату.
Вапняковий портрет царя царів Сходу Септимія Одената (220-267), бл. 250 року. Нова гліптотека Карлсберга, Копенгаген, Данія
Вапняковий портрет царя царів Сходу Септимія Одената (220-267), бл. 250 року. Нова гліптотека Карлсберга, Копенгаген, Данія
У 262 році, вже у статусі августа і правителя Сирії, Оденат завдав персам ще ряд поразок, захопив практично всю Месопотамію, а наступного року - Левант та Анатолію. Проголосивши себе шахіншахом (царем царів), він правив на підконтрольній йому території фактично як незалежний монарх, хоча формально дотримувався лояльності до чергового римського імператора Галієна.
У 267 році Оденат розпочав новий похід проти персів, під час якого був підступно вбитий разом зі свої сином Геродом. Його 27-річна дружина Зенобія, яку деякі джерела вважають замовницею вбивства чоловіка, зуміла втримати владу в Пальмірі, ставши регентом при своєму 8-річному синові Вабаллаті. Спираючись на міць вірної їй армії, вона придушила повстання кочових племен у Південній Сирії, укріпила кордон з Персією, котрій в 269 році завдала поразки, і заснувала кілька воєнних поселень вздовж Єфрата, претендуючи на роль захисниці східних володінь Римської імперії.
Вихователем Вабаллата і радником Зенобії у державних справах був грецький філософ Кассій Лонгін, страчений Авреліаном після падіння Пальмірської імперії
Так і не отримавши ні від імператора Клавдія II, ні від його наступника Авреліана підтвердження передачі титулів Одената його сину, весною 270 року Зенобія підкорила Петрейську Аравію, а у жовтні - Єгипет, де вона була проголошена царицею. Формально все ще декларуючи лояльність імперії, у 271 році Зенобія захопила Кілікію і Анатолію, разом з сином проголосила себе спочатку августом і августою, розпочала карбування власних монет, а восени, коли війна з Римом вже стала неминучою, - імператрицею і припинила постачання продовольства в Рим.
Пальмірська імперія, 271 рік
Пальмірська імперія, 271 рік
Війну з Пальмірою Авреліан розпочав після перемоги над готами - весною 272 року його 200-тисячне військо переправилось через Босфор і практично без бою підкорило Анатолію. Успіхом завершилась і одночасна експедиція римлян на чолі з Марком Пробом в Африці - в травні була захоплена Александрія, а до середини червня - вся територія Єгипту. Рештки пальмірській армії, які зуміли переправитись у Сирію, були розбиті Авреліаном поблизу Антіохії (нині - в Туреччині) і Емеси (нині - Хомс у Сирії).
Справжнім іменем пальмірської імператриці було Бат-Забай, що арамейською значить «дочка Заббая», яке грецькою трансформувалось у Зенобія. До наших днів не збереглось жодних її прижиттєвих зображень, крім схематичних портретів на монетах
Взята в облогу Пальміра капітулювала в серпні, коли до міста дійшла новина, що Зенобія була схоплена римлянами при спробі переправитись через Єфрат до Персії. Її разом з сином було відправлено в Емесу, де разом зі знаттю Пальміри було віддано під суд. Подальша доля Зенобії достовірно невідома: за деякими джерелами колишню царицю Пальміри було невдовзі страчено, за іншими - вона померла по дорозі в Рим, а згідно «Історії Августів» - в 274 році під час тріумфальної ходи Авреліана Римом закована у золоті кандали Зенобія була проведена містом, після чого була помилувана і доживала віку в подарованому імператором маєтку поблизу столиці.
На початку 273 року в Пальмірі відбулось ще одне повстання проти римського правління - після відмови римського намісника Марцелліна очолити його повсталі проголосили імператором сина (або батька) Зенобії Септимія Антіоха, однак вже весною були розбиті римським військом, надісланим Авреліаном.
16 листопада 2017 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.
Сподобалась стаття?
Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Зречення Едварда VIII
Сьогодні
Зречення Едварда VIII
Особистості
Жінки
Війни
Азія
Античні часи
#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх