Група кочових племен наірі проживала в районі озера Ван і перша історична згадка про них відноситься до періоду правління царя Ассирії Салманасара I (XIII ст. до н. е.), коли ассирійці здійснювали грабіжницькі набіги на свої північні окраїни. Бажання місцевого населення захиститися сприяло виникненню спілок племен, а у залізному віці на Вірменському нагір'ї були зведені численні оборонні споруди і почали формуватись міста.
У 859 році до н. е. Арама, правитель наймогутнішого з племен наірі, зумів підкорити інші племена регіону і став першим правителем держави зі столицею в місті Арзшак. За Салманасара III в 858 — 856 роках до н. е. ассирійці зруйнували місто і зайняли значну частину Урарту. Лише по смерті Арама в 844 році до н. е., коли до влади прийшов Сардурі I, на березі озера Ван поблизу центру поклоніннія богу Сонця Шівіні було збудовано нову столицю місто Тушпа, захищене численними фортецями.
Сардурі I вдалось перетворити армію на достатньо потужну і добре озброєну, щоб протистояти ассирійцям, централізувати владу і сформувати першу царську династію. На час його правління припадають і перші урартські клинописні тексти, виконані ассирійською мовою.
Свого розквіту держава Урарту досягла за правління сина Сардурі I царя Ішпуїні, який значно розширив володіння на північ та південь, та його внука царя Менуа, який вів інтесинвне військове та іригаційне будівництво по всій території держави, здійснив успішні походи на Закавказзя, а на півдні досягнув середньої течії Євфрату.
За правління Аргишті I (правнука Сардурі I) в 786-764 рр до н. е. Урарту стало найпотужнішою державою Передньої Азії — Ассирія втратила контроль над торговими шляхами з Малої Азії, були захоплені території сучасної Вірменії, зведені численні поселення і фортеці у Закавказзі, зокрема міста Аргіштіхінілі (біля сучасного Армавіра) і Еребуні (поблизу сучасного Єревану). Проте культурна і мовна роздробленість держави, нездатність сформувати централізоване державне управління на величезній території, привели до поразки у протистоянні з Ассирією, яка поступово повертала контроль за своїми колишніми територіями.
За правління Сардурі III (бл. 639 — бл. 625 рр. до н. е.) держава Урарту стала васалом Асирії, а за царя Руса IV, коли в Передній Азії основну загрозу, як Урарту, так і Ассирії, почали становити кімерійці, скіфи і мідійці, урарти остаточно втратили вплив на території навколо озера Ван та Закавказзі і в 585 році до н. е., після втрати міст Аргіштіхінілі, Еребуні та знищення фортеці Тейшебаіні, держава Урарту перестала існувати.
понад
20 ТИСЯЧ СЛІВ
чужомовного походженняКоментарі
Дивіться також
• Вавилонське царство, 1896 до н. е.
• Занепад Ассирії, 612 до н. е.
• Битва під Тигранакертом, 69 до н. е.