Бомбардування Лондона
Друга Світова війнаВолодимир Лук'янюк
Увечері 29 грудня 1940 року Лондон зазнав найруйнівнішого за всю Другу світову війну авіанальоту німецьких бомбардувальників. Від скинутих кількох тисяч запалювальних бомб місто охопила гігантська пожежа, що призвела до загибелі сотень людей і руйнації чисельних історичних пам'яток міста.На обкладинці: Зруйнований німецьким авіанальотами Лондон, 1941 рік © US National Archives and Records Administration
42114
Читати 5 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

У травні-червні 1940 року Голландія, Бельгія, Норвегія і Франція одна за одною були окуповані нацистською Німеччиною, і єдиною країною, що продовжувала протистояти їй, була Велика Британія. Незважаючи на вимушену евакуацію з Дюнкерка і відсутність союзників, схилити кабінет Вінстона Черчілля до сепаратного миру не вдалось, і 16 липня Адольф Гітлер затвердив проведення операції «Морський лев», яка передбачала форсування Ла-Маншу і висадку на англійське узбережжя трьох армій, що мали взяти Лондон у щільне кільце. На заваді його негайній реалізації стала неготовність німецького флоту, що зазнав великих втрат під час Датсько-норвезької операції, і відсутність переконливої переваги в повітрі, досягнення якої мало б забезпечити прикриття армій вторгнення під час переправи через Ла-Манш. Крім того, розгром британської авіації дав би можливість Німеччині здійснювати масовані авіанальоти на індустріальні, військові та адміністративні об'єкти супротивника, що паралізувало б життя Великобританії.

В ході розпочатої Люфтваффе в середині липня операції «Орел» підняті в небо півтори тисячі літаків зруйнували п'ять британських летовищ, авіазавод у Кройдоні і майже досягли Лондона. Завдаючи ударів по радіолокаційних станціях супротивника і його секторним станціям на півдні Англії й щодня піднімаючи в повітря у середньому по тисячу літаків, до початку вересня Люфтваффе досягнув переваги у повітрі і з 7 вересня у відповідь на бомбардування напередодні британською авіацією передмість Берліна почав цілеспрямовані атаки Лондона. У перший день операції, відомої під умовною назвою «Лондонська блискавка», авіаналіт на місто здійснили 348 бомбардувальників і 617 винищувачів, що завдали значних руйнацій докам в Іст-Енді і призвели до загибелі 436 чоловік та поранення ще 1600 мирних жителів.

До 3 листопада Лондон пережив 57 нічних бомбардувань силами у середньому 200 німецьких та італійських літаків, що піднімались з летовищ Бельгії і скидали на місто тони авіаційних і запалювальних бомб.

Протиповітряна оборона Лондона виявилась нездатною ефективно відбивати атаки ворога, проте і столиця і країна в цілому були готові до труднощів війни, що врятувало життя тисячам британців. Ще після руйнівних бомбардувань в роки Громадянської війни в Іспанії британські спеціалісти на замовлення уряду провели розрахунки можливих втрат, які оцінювались у півмільйона загиблих, і на випадок війни було підготовлено кількасот тисяч лікарняних ліжок, сотні тисяч людей, мобілізованих до різноманітних служб, пройшли навчання основам медичної допомоги, пожежогасінню, світломаскуванню, рятувальним роботам, а також основам партизанської війни і саботажу. Перспектива вторгнення Вермахту розглядалася з усією серйозністю, з доріг прибирались покажчики напрямів, в містах знімалися таблички з назвами вулиць, ще до початку літа 1940 року з великих міст почалась евакуація дітей, й за півтора року два мільйони з них були вивезенні у сільську місцевість, санаторії та заміські будинки.

Перекладена ще в 1939 році на військові рейки промисловість, навіть в найгірший для Королівських ВПС місяць — з середини серпня до середини вересня 1940 року — змогла випустити літаків більше, ніж було збито німцями.

Британські авіаційні заводи, які були основною мішенню німецьких бомбардувальників, за 1940 рік випустили 9924 літаків, проти 8070 літаків, вироблених у Німеччині

Переконлива перемога 15 вересня у масштабній битві в небі Лондона, коли силами 630 винищувачів була відбита атака майже удвічі більшого німецького повітряного флоту, змусила Берлін вчергове відкласти початок операції «Морський лев» (як виявилось, назавжди) і з погіршенням погоди інтенсивність авіанальотів на британську столицю пішла на спад, а їх акцент змістився на промислові центри і портові міста Бірмінгем, Ковентрі, Саутгемптон, Ліверпуль, Белфаст, Глазго, Брістоль, Ньюкасл, Плімут, Кардіфф, Манчестер, Шеффілд, Суонсі, Портсмут і Ейвонмут.

Цивільні жертви в Лондоні протягом усього періоду «Лондонського бліцу» склали 28 556 загиблих і 25 578 поранених. Загалом в Британії від бомбардування Люфтваффе в роки Другої світової війни загинуло понад 40 тисяч мирних жителів

Найруйнівніша атака на Лондон була здійснена надвечір 29 грудня 1940 року, коли 136 бомбардувальників Люфтваффе скинули на місто кілька десятків тисяч запалювальних бомб. У масштабних пожежах загинуло 160 чоловік, ще біля 260 було поранено. Підхоплений вітром вогонь, який не вдалось вчасно локалізувати через відплив у Темзі, спустошив історичний центр міста, зруйнувавши численні історичні пам'ятки XV-XVII століття й вісім церков, збудованих Крістофером Реном; сильно постраждали, але вціліли, собор св. Павла, Вестмінстерське аббатство, Букінгемський палац і Палата представників.

6 червня 1941 року Лондон пережив останній авіаналіт[1]. Так і не досягнувши успіху у Битві за Британію, основні сили Люфтваффе були переправлені на схід, де через шість тижнів Німеччина почала війну з Радянським Союзом.

«... ніколи в історії так багато людей не завдячувало діям такої невеликої кількості людей» — Вінстон Черчілль про перемогу Королівських ВПС у Битві за Британію

Нових ударів столиця Британії зазнала 13 червня 1944 року, коли по ній були випущені перші ракети «Фау-1». 8 вересня місто зазнало обстрілу ракетами «Фау-2», від яких загинуло 2754 цивільних і ще 6523 було поранено. До 29 березня наступного року Лондона досягло 2419 німецьких ракет, від яких загалом загинуло 6184 чоловік і 17 981 було поранено.


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН

Примітки

1. ^ London Blitz during 7th October 1940 to 6th June 1941
Друк 5
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 22 лютого 2012, востаннє оновлено 12 грудня 2020. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 29 грудня

Замах на Григорія Распутіна

1916
#ЦейДень

Все про 29 грудня

Події, факти, персоналії

Вацлав Гавел — президент Чехословаччини

1989

Нещасний випадок з Міхаелем Шумахером

2013