цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Перша російсько-українська війна
Розцінивши ультимативні вимоги Російської Радянської Республіки щодо припиннення роззброєння більшовицьких полків та спільних дій проти Білої армії як втручання у внутрішні справи УНР, Генеральний секретаріат Української Центральної Ради відмовився їх виконувати, про що 20 грудня 1917 року повідомив Раду народних комісарів Росії телеграмою за підписом Володимира Винниченка та Симона Петлюри. Це дало привід РРСФР оголосити УНР війну, яка закінчилась поразкою більшовицької Росії у червні 1918 року.
На обкладинці: Військові армії УНР, 1918 рік
2781
Війни
Володимир Лук'янюк, 1 вересня 2016
16 липня 1917 року Голова Ради Народних Міністрів Володимир Винниченко виголосив ухвалений Центральною радою універсал, що зафіксував домовленості між Українською Центральною Радою та Тимчасовим урядом Росії про визнання права України на автономію, а саму Раду та її Генеральний секретаріат - органами державної влади в Україні. Після того як 7 листопада 1917 року в Петрограді перемогло більшовицьке повстання в Україні активізувались збройні виступи більшовиків, що прагнули встановити в Україні диктатуру своєї партії, 20 листопада Центральна Рада своїм III-м Універсалом проголосила створення Української Народної Республіки у складі федеративної Росії.
У відповідь більшовики Києва сформували Київський військово-революційний комітет на чолі з Георгієм П'ятаковим, що розпочав підготовку до збройного повстання силами контрольованих більшовиками частини регулярної армії та загонів червоної гвардії, дислокованих у Києві. Запланованому на 12 грудня 1917 року виступу вдалось запобігти шляхом роззброєння напередодні майже 7 тисяч військових у Києві та майже 20 тисяч в районі Жмеринки - солдати-росіяни були відправлені до Росії на ешелонах під охороною українських військ, українці, що брали участь в більшовицькому заколоті, були демобілізовані.
17 грудня 1917 року більшовицький уряд Росії за підписами Володимира Леніна та Лева Троцького надіслав телеграфом «Маніфест до українського народу», в якому Центральну Раду було звинувачено в «нечуваній зраді революції» і в ультимативній формі від неї вимагалось припинити роззброєння більшовицьких полків та спільно діяти проти Білої армії. На виконання ультиматимуму давалось 48 годин, після закінчення яких Рада народних комісарів Росії вважала Центральну Раду в стані відкритої війни проти радянської влади в Росії та Україні.
20 грудня 1917 року Генеральний секретаріат надіслав відповідь за підписом Володимира Винниченка та Симона Петлюри, якою відкинув усі ультимативні вимоги, які були розцінені як втручання у внутрішні справи УНР, що стало початком Російсько-української війни - 22 грудня червоногвардійські загони під проводом Володимира Антонова-Овсієнка зайняли Харків, де через три дні проголосили створення Української Народної Республіки Рад як автономної частини Російської Радянської Республіки. 9 січня 1918 року червоногвардійці зайняли Катеринослав, 20 січня - Полтаву, 27 січня загони під командуванням есера Михайла Муравйова під Бахмачем з'єдналась із 30-тисячною більшовицькою армією, що перейшли український кордон поблизу Сум, і розпочали штурм Києва, який був узятий 5 лютого 1918 року.
Від повного розгрому УНР врятував укладений нею з Німеччиною, Туреччиною, Болгарією і Австро-Угорщиною сепартний Берестейський мирний договір - 9 лютого 1918 року півмільйонний контингент австро-німецьких військ почав займати територію Лівобережної України, 1 березня звільнив від більшовиків Київ, а укладений 3 березня країнами Четверного союзу з РРСФР Брест-литовський мирний договір зобов'язав її визнати незалежність не лише київської УНР, але й Фінляндії, Регентського Королівства Польщі, Литви, Латвії та Естонії. Упродовж березня-квітня німецькі і австрійські війська зайняли всю Лівобережну Україну, до кінця травня - Донеччину і Крим, що змусило РРСФР 12 червня 1918 року підписати з УНР тимчасовий мирний договір.
Після капітуляції Німеччини і самоусунення імператора Карла I від управління Австро-Угорщиною, 13 листопада 1918 року більшовицька Росія оголосила про денонсацію Брестського договору і 17 листопада в Курську було створено Тимчасовий Робітничо-Селянський Уряд України під керівництвом колишнього члена Української Центральної Ради більшовика Юрія П'ятакова. 29 листопада він оголосив про поновлення на Україні радянської влади та скасування всіх законів, наказів і договорів як Гетьманату Скоропадського, так і Центральної Ради.
З метою утвердження радянської влади на Україні 27 грудня була створена Українська Червона армія на чолі із більшовиком Володимиром Антоновим-Овсієнком, яка безпосередньо підпорядковувалась російській Революційній воєнній раді під головуванням Лева Троцького. 3 січня 1919 року вона захопила Харків, де відновили владу проголошеної в грудні 1917 року українськими більшовиками Української Народної Республіки в складі Російської Республіки. У відповідь 16 січня 1919 року Директорія УНР оголосила війну більшовицькій Росії.
1 вересня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Дивіться також



20 ТИСЯЧ СЛІВ

чужомовного походження
Війни
Україна
Європа
Нова історія

Головні події 20 грудня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх