цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Нобелівська медаль
Перші Нобелівські премії
5144
10 грудня 1901 року відбулось вручення перших Нобелівських премій, однієї з найпрестижніших міжнародних премій, заснована згідно з заповітом шведського підприємця, винахідника та філантропа Альфреда Бернарда Нобеля.
На обкладинці - Нобелівська медаль.
Альфред Нобель народився в Стокгольмі 21 жовтня 1833 року. Він був третім сином в сім'ї з восьми дітей, але вижили, крім Альфреда, лише три його брати. У 4-річному віці Альфред разом із родиною переїздить до Фінляндії, а у 1842 році - в Санкт-Петербург, де його батьком було засновано підприємство з виробництва мін і військового обладнання. Завдяки численним подорожам і ретельному навчанню у Франції, Швеції, Німеччині та США Альфред уже в 17 років вільно володів англійською, французькою, німецькою та російською мовами. Він працював на підприємстві свого батька, вдосконалюючи проекти морської міни та торпед. Процвітанню родинному бізнесу сприяла Кримська війна 1853 року.
Повернувшись у 1859 році до Швеції, Альфред присятив себе вивченню вибухових речовин, зокрема виробництву нітрогліцерину, відкритого в 1846 році Асканіо Собреро. В 1867 році він отримав патент на динаміт - суміш нітрогліцерину і речовин, які ним насичуються. Завдяки виробництву динаміту, а також розробці нафтових родовищ Каспійського моря Альфред Нобель став дуже заможним.
В 1888 році в газетах помилково опублікували повідомлення про смерть Альфреда Нобеля, перепутавши його зі старшим братом Людвігом, який помер у Каннах, з осудом винаходу динаміту і зароблених мільйонах на смертях людей. Ця подія підштовхнула Нобеля, який в житті дотримувався пацифістських поглядів, залишити після себе хорошу пам'ять для нащадків. 27 листопада 1895 року в Шведсько-норвезькому клубі в Парижі Нобель підписав свій заповіт, за яким більша частина його статків мала піти на заснування спеціальної премії; фонд Нобелівської премії склав 31,6 мільйонів шведських крон (близько 240 мільйонів доларів у цінах 2009 року).
Процедурі нагагородження передує кропітка робота, яка ведеться протягом року багатьма організаціями; в жовтні лауреати остаточно затверджуються і оголошуються Шведською Королівською академією наук, Шведською академією, Нобелівською асамблеєю Каролінського інституту і Норвезьким нобелівським комітетом. Нагородження проходить щорічно 10 грудня в столицях Швеції і Норвегії (за життя Нобеля вони були єдииною державою). В Стокгольмі премії в галузі фізики, хімії, фізіології і медицини, літератури та економіки вручаються королем Швеції, а за захист миру — в Осло головою Норвезького нобелівського комітету за присутності короля Норвегії та членів королівської родини. Поряд з грошовою винагородою, лауреатам вручається медаль і диплом.
Ритуально вручення Нобелівської премії складається з трьох заходів - власне вручення, Нобелівської вечері за присутності королівської родини та близько 1300 гостей та Нобелівським концертом, який вважається однією з головних музичних подій Європи, за участю найвизначніших класичних музикантів сучасності.
Перший Нобелівський банкет відбувся 10 грудня 1901 року одночасно з першим врученням премії. Того дня лауреатами стали Вільгельм Рентген (Німеччина, фізика), Якоб Ван-Гофф (Нідерланди, хімія), Еміль Берінг (Німеччина, фізіологія і медицина), Франсуа Сюллі-Прюдом (Франція, література), Жан Дюнан (Швейцарія) та Фредерік Пассі (Франція, премія миру).
Від часу присудження перших премій і до 2005 року включно її лауреатами стали 755 осіб (34 жінки та 721 чоловік), а також 18 організацій. Жінки двічі ставали лауреатами в галузі фізики (1903, 1963), тричі — з хімії (1911, 1935, 1964), 7 разів — в галузі медицини, 10 — з літератури, 12 — в галузі миру. Досі наймолодшим нобелянтом є Вільям Лоренс Брегг, який у 25 років отримав премію з фізики (разом з батьком, 1915). За всю історію існування Нобелівської премії від неї відмовились 6 лауреатів - німеці Ріхард Кун (хімія, 1938), Адольф Бутенандт (хімія, 1939), Ґергард Домаґ (медицина, 1939), радянський поет Борис Пастернак (література, 1958), француз Жан-Поль Сартр (література, 1964) і в'єнамець Ле Дих Тхо (премія миру, 1973).
Двічі лауреатами Нобелівської премії ставали Марія Склодовська-Кюрі (1903 — з фізики та 1911 рік — з хімії), Лайнус Полінг (1954 — з хімії, 1962 — премія миру), Джон Бардін (1956 та 1972 — з фізики), Фредерик Сенгер (1958 та 1980 — з хімії); Міжнародний комітет Червоного Хреста отримував премію тричі, Комісія ООН з біженців — двічі.

Теги: Нобелівська премія, Швеція.

Дивіться також

Наука і техніка
Європа
Нова історія

Головні події 10 грудня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх