цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
star_border share search menu
Карл Каролінг -
король франків
4 грудня 771 року у день смерті свого брата Карломана 29-річний Карл захопив його володіння і проголосив себе королем усієї Держави франків. Із 46 років свого правління 44-и він провів у військових походах і у 800 році був проголошений імператором Заходу, що мало символізувати неперервність правителів від першого в сучасному розумінні імператора Октавіана Августа.
На обкладинці: Кадр з трейлера до гри «Total War» © Creative Assembly
6846
Політика
Володимир Лук'янюк, 2 грудня 2015
Після розпаду Римської імперії найбільшою германською державою на її території стало королівство франків, засноване Хлодвігом I, який у 486 році підкорив північну Галлію. Через десять років він прийняв християнство і заснована ним династія правила протягом наступних трьохсот років. До початку VII століття Меровинги перетворились у слабких правителів і фактична влада в країні належала майордомам - старшим сановникам королівського палацу. Майордом Карл Мартел, якому вдалось об'єднати Франкську державу і зупинити арабську експансію, набув такої сили і авторитету, що по смерті в 737 році короля Теодоріха IV протягом чотирьох років відмовлявся призначати його спадкоємця.
Син Мартела Піпін Короткий в 743 році погодився на коронацію Хільдерік III, проте через вісім років за підтримки римських пап Захарія і Стефана III позбавив його престолу, вислав у монастир і у листопаді 751 року на загальних зборах франків у Суассоні був обраний королем, першим з династії Каролінгів. При помазанні Піпіна на царство, яке відбулось в абатстві Сен-Дені під Парижем в 754 році, помазані були також і його сини 12-літній Карл та трилітній Карломан, які успадкували Франкське королівство по смерті Піпіна 24 вересня 768 року.
Хоча королівство залишалось неподільним, Карл управляв північними і західними областями, а Карломан - центральними і південно-східними. Стосунки між братами встановились напруженими через різні погляди на політику в Італії, проте відкритого протистояння удалось уникнути завдяки несподіваній смерті 20-літнього Карломана 4 грудня 771 року у своєму палаці в Самуссі. Незважаючи на те, що у нього був однорічний син-спадкоємець Піпін, Карл захопив володіння брата, а його дружина Герберга з сином, були змушені рятуватись втечею в Лангобардію.
Залучивши на свій бік деяких найближчих до Карломана діячів, у 772 році Карл виступив на захист папи римського у війні з лангобардами, яких підкорив через два роки. У вдячність за це, а також за підтримку папи Лева III, звинуваченого в перелюбстві та клятвопорушенні і вигнаного з Риму, 25 грудня 800 року Лев ІІІ вінчав Карла імператорською короною, що за їх обопільним задумом мало символізувати неперервність лінії імператорів від Октавіана Августа.
Із 46 років свого правління 44-и Карл провів у військових походах, особисто очолюючи 27 із 53 з них. Він підкорив Фрізію, Тюрінгію, північні Піренеї, Баварію, Карінтію, Саксонію, і до свого титулу Короля франків додав ще й титули герцога Баварії та короля лангобардів, а також створив в межах своїх володінь автономні Королівство Аквітанія та Іспанську марку.
10 серпня 843 року внуки Карла, ще за життя названого Великим, розділили Імперію франків на три частини, які стали праобразами майбутніх Франції, Італії та Німеччини.
2 грудня 2015 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.
Сподобалась стаття?
Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Перший сеанс трансатлантичного радіозв'язку
Сьогодні
Перший сеанс трансатлантичного радіозв'язку
Політика
Особистості
Європа
Середньовіччя

Головні події 4 грудня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх