цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
star_border share search menu
Друга Французька імперія
2 грудня 1852 року президент Франції Луї Наполеон Бонапарт, посилаючись на результати плебісциту, оголосив себе імператором французів під іменем Наполеон III. Він був позбавлений влади через 19 років після поразки Франції у війні проти Пруссії і став останнім монархом Франції.
На обкладинці: Франц Вінтерхальтер «Наполеон III», 1850 рік
3569
Особистості
Володимир Лук'янюк, 15 листопада 2015
Монархія у Франції була в черговий раз повалена в ході революційних подій 1848 року, які змусили «короля-громадянина» Луї Філіпа I зректись престолу. На проведених 10 грудня виборах президентом Франції був обраний Луї Наполеон Бонапарт, племінник першого імператора Франції. Незважаючи на свої монархічні переконання, він приніс присягу на конституції і поклявся бути вірним ідеям республіки, проте після спроби заколоту, коли в 1849 році соціалісти і радикальні праві спробували позбавити його влади, Луї Наполеон провів через Сенат новий виборчий закон, яким завдяки майновим обмеженням права обирати було позбавлену третину найбіднішого чоловічого населення.
Небажання Національних зборів продовжити повноваження Луї Наполеона на другий чотирирічний термін змусили його вчинити державний переворот - 2 грудня 1851 року, в річницю коронації Наполеона Бонапарта, президент розпустив Національні збори і віддав наказ про арешт найвидніших політичних опозиціонерів. Вірні йому війська зайняли урядові будівлі і придушили будь-який спротив опонентів. В результаті плебісциту, проведеного 20 грудня, Луї Наполеон отримав диктаторські повноваження терміном на 10 років, які були затверджені конституцією 14 січня 1852 року.
Під час поїздки президента Францією було організовано багато демонстрацій з вимогою відновлення імперії, що спонукало Сенат призначити плебісцит, на котрому 22 листопада 1852 року переважна більшість висловилась за перетворення Франції у спадкову монархію. 2 грудня 1852 року Луї Наполеон Бонапарт бу проголошений імператором французів під іменем Наполеон III (з врахуванням 14 днів, коли де-юре імператором був малолітній син Наполеона I).
Військові успіхи Франції у Кримській війні і війні проти Австрії перетворили Наполеона III на впливового європейського політика. Проте він вчасно не втрутився у австро-прусський конфлікт 1866 року, в результаті якого Пруссія здобула домінуюче положення серед німецьких держав. Запізніле бажання запобігти об'єднанню Німеччини привело до Франко-прусської війни 1870 року, яку Франція безславно програла, - прусські війська зайняли Париж, а сам Наполеон III 2 вересня попав у полон. Наступного дня Сенат позбавив його влади і 4 вересня 1870 року проголосив Третю Французьку республіку.
18 січня 1871 року у Дзеркальному залі Версальського палацу прусський король Вільгельм був проголошений імператором Німецької імперії, а Луї Наполеон Бонапарт після звільнення з полону виїхав у Велику Британію, де помер через два роки після невдало проведеної операції дроблення каменів у жовчному міхурі. Його єдиний син Наполеон Ежен був проголошений бонапартистами Наполеоном IV, але в 1879 році 23-річний принц, який перебував на службі в британській армії, загинув під час війни із Зулулендом.
15 листопада 2015 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.
Сподобалась стаття?
Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Рональда Рейгана
Правила життя
Правила життя Рональда Рейгана
Особистості
Політика
Європа
Нова історія

Головні події 2 грудня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх